Сідничний нерв: лікування защемлення і запалення

50

«Коли защемило сідничний нерв, перший імпульс — лягти і не рухатися. Але саме помірний рух і правильне лікування повертають людину до нормального життя швидше, ніж повний спокій» — неврологічна практика

Пекучий або стріляючий біль від попереку через сідницю і вниз по нозі, оніміння пальців, неможливість нормально сидіти — все це ознаки того, що защемило або запалився сідничний нерв. Мільйони людей стикаються з цим щороку. Ця стаття — про те, що робити відразу, що допомагає вдома і коли без лікаря не обійтися.

Що таке ішіас і чому болить сідничний нерв

Сідничний нерв — найдовший і найтовщий нерв в людському тілі. Він починається від корінців попереково-крижового відділу хребта (L4–S3), проходить через сідницю і простягається до стопи по задній поверхні ноги.

Запалення або защемлення сідничного нерва називають ішіасом або невралгією сідничного нерва. Це не самостійна хвороба, а синдром — прояв якогось основного захворювання.

Основні причини того, чому болить або зажало сідничний нерв:

• грижа або протрузія міжхребцевого диска — найчастіша причина. Диск випинається і тисне на нервовий корінець;
• синдром грушоподібного м’яза — спазмований грушоподібний м’яз стискає нерв у сідниці. Часто виникає при тривалому сидінні, після травми або перевантаження;
• остеохондроз і спондильоз — дегенеративні зміни хребта зі звуженням міжхребцевих отворів;
• стеноз хребтового каналу — звуження каналу через кісткові розростання або потовщення зв’язок;
• вагітність — збільшена матка тисне на нерв;
• пухлини або абсцеси — рідко, але потребують виключення.

Симптоми защемлення сідничного нерва

Симптоми ішіасу досить характерні і важко переплутати з іншим захворюванням:

• біль, що починається в попереку або сідниці і поширюється по задній або задньо-бічній поверхні стегна, гомілки до стопи і пальців;
• характер болю — пекучий, стріляючий, гострий або ниючий. Може бути постійним або виникати при рухах;
• оніміння, поколювання або відчуття «мурашок» по ходу нерва;
• слабкість у нозі — важко підняти стопу або встати на пальці;
• посилення болю при кашлі, чханні, різких рухах, тривалому сидінні;
• полегшення при ходьбі або зміні положення тіла.

Важливо розрізняти: якщо болить лише попереково-крижова ділянка без поширення в ногу — це люмбалгія, а не ішіас. При ішіасі біль завжди іррадіює нижче коліна.

Медикаментозне лікування сідничного нерва

Медикаментозне лікування сідничного нерва спрямоване на усунення болю, зменшення запалення і м’язового спазму.

Основні групи препаратів:

1. НПЗП — перша лінія знеболення. Мелоксикам 7,5–15 мг на добу, диклофенак 75–150 мг, ібупрофен 400–800 мг 3 рази на добу, еторикоксиб 60–90 мг. Приймають курсом 7–14 днів із гастропротектором (омепразол). При сильному болі — починати з ін’єкційних форм, потім переходити на таблетки.
2. Міорелаксанти — мідокалм (толперизон) 150 мг 3 рази на добу або тизанідин 2–4 мг 2–3 рази на добу. Знімають м’язовий спазм, який посилює компресію нерва. Курс — 2–4 тижні.
3. Вітаміни групи В — мільгама, нейробіон, нейровітан. Прискорюють відновлення нервової тканини і зменшують нейропатичний біль. Курс — 10 днів ін’єкцій, потім таблетки 4–8 тижнів.
4. Нейропатичні знеболювальні — прегабалін або габапентин при вираженому нейропатичному болі (пекіння, оніміння). Призначає лікар.
5. Місцеві засоби — гелі і мазі з НПЗП (диклофенак гель, фастум гель, вольтарен). Наносити 3–4 рази на добу на попереково-крижову ділянку і сідницю. Менш ефективні за таблетки, але без системних побічних ефектів.

Уколи при сідничному нерві

Уколи при сідничному нерві дають швидший ефект, ніж таблетки, і застосовуються при сильному болі. Внутрішньом’язово вводять НПЗП (диклофенак, мелоксикам), міорелаксанти (мідокалм) і вітаміни В. При дуже інтенсивному болі — блокада сідничного нерва з анестетиком (новокаїн або лідокаїн) або епідуральна ін’єкція кортикостероїду. Детально про схеми ін’єкційного лікування — в окремій статті на нашому сайті.

Лікування сідничного нерва в домашніх умовах

Лікування сідничного нерва в домашніх умовах ефективне при помірному болі і відсутності ознак неврологічного дефіциту (слабкість у нозі, нетримання).

Режим: у перші 1–2 дні — обмеження різких рухів, але не ліжковий режим. Тривале лежання без руху сповільнює одужання. Коротка ходьба у помірному темпі кілька разів на день — корисна.

Позиція для полегшення болю: лягти на спину, підкласти подушку під коліна — це зменшує навантаження на поперек. Або поза ембріона на боку (здоровий бік донизу) з подушкою між колінами.

Холод і тепло: у перші 48–72 години при гострому болі — лід через тканину на 15 хвилин 3–4 рази на добу. Зменшує набряк навколо нерва. Після 3-го дня — тепле сухе тепло (грілка) на попереково-крижову ділянку. Не прогрівати в гострій фазі — може посилити набряк.

Ортопедичний пояс — напівжорсткий корсет на попереково-крижовий відділ зменшує навантаження і обмежує рухи, що провокують біль. Носити не більше 3–4 годин на добу — постійне носіння послаблює м’язи.

Вправи і позиції для полегшення болю

Вправи при ішіасі в домашніх умовах — лише в підгострій фазі, коли гострий біль дещо зменшився. Починати обережно:

1. Розтягнення грушоподібного м’яза — лягти на спину, зігнути хвору ногу в коліні, закинути її на здорову (поза цифри 4). Обережно притягнути здорову ногу до грудей. Тримати 30 секунд, 3–5 повторень.
2. Колінно-грудне розтягнення — лягти на спину, обома руками притягнути одне коліно до грудей. Тримати 20–30 секунд. Почергово для кожної ноги.
3. Кіт-корова — стоячи на чотирьох, поперемінно прогинати і округлювати спину. 10 повторень повільно.
4. Ходьба — проста рівномірна ходьба 15–20 хвилин — краща вправа при ішіасі в підгострій фазі.

Різкі нахили вперед, скручування, підняття важкого і тривале сидіння без підтримки під час загострення — уникати.

Народні методи лікування сідничного нерва

Народні методи лікування сідничного нерва можуть полегшити симптоми як доповнення до медикаментів — але не замінюють їх.

Що має певне обґрунтування:

• Компреси з хріном або чорною редькою — натерти корінь, загорнути в тканину і прикласти до сідниці або поперека на 10–15 хвилин. Місцева подразнювальна дія покращує кровообіг і зменшує біль рефлекторно. Не тримати довше — можна отримати опік шкіри.
• Настоянка кінського каштану для розтирань — протизапальна і судинна дія. Розтирати поперек і сідницю 2–3 рази на добу.
• Тепла ванна з морською сіллю — 20 хвилин у воді 37–38°C. Розслаблює м’язи і зменшує спазм. Тільки в підгострій фазі, не при гострому болі з набряком.
• Бджолиний яд (апітерапія) і перцевий пластир — народні засоби з подразнювальним ефектом. Перцевий пластир на попереково-крижову ділянку — доступний і безпечний при цілій шкірі.

Фізіотерапія і додаткові методи

Фізіотерапія при ішіасі — ефективне доповнення до медикаментів у підгострому і хронічному періоді:

• магніт — зменшує набряк і запалення, покращує мікроциркуляцію. Курс 10–15 процедур;
• лазеротерапія — прискорює відновлення нервової тканини;
• електрофорез з новокаїном або лідокаїном — місцеве знеболення через шкіру;
• УЗТ (ультразвукова терапія) — при синдромі грушоподібного м’яза;
• масаж — в підгострій фазі. Розслаблює спазмовані м’язи сідниці і поперека. При гострому болі масаж протипоказаний;
• ЛФК — регулярні заняття після стихання болю для зміцнення м’язів спини і попередження рецидивів.

Коли необхідний лікар і хірург

Зверніться до невролога або ортопеда, якщо:

• біль не зменшується після 5–7 днів домашнього лікування;
• з’явилася слабкість у нозі — важко підняти стопу або встати з присіду;
• оніміння поширилося на промежину або внутрішню поверхню стегна;
• порушилося сечовипускання або дефекація — це невідкладний стан;
• біль двобічний або дуже інтенсивний.

Для уточнення причини ішіасу обов’язково МРТ попереково-крижового відділу хребта. При грижі диска з неврологічним дефіцитом — консультація нейрохірурга щодо доцільності операції.

Сідничний нерв відновлюється добре — при більшості пацієнтів біль значно зменшується або зникає за 4–8 тижнів при правильному лікуванні. Ключ до успіху — не терпіти і не чекати, а діяти системно з першого дня.

«Сідничний нерв відновлюється — але лише тоді, коли лікування спрямоване на причину, а не тільки на знеболення» — неврологічна практика