Ларинготрахеїт: лікування у дорослих і дітей

143

«Ларинготрахеїт у дитини — стан, де рахунок може йти на хвилини: гавкаючий кашель і стридор вночі потребують негайних дій, а не очікування ранку» — педіатрична практика

Осиплість, грубий «гавкаючий» кашель і шумне дихання — симптоми, що лякають будь-якого батька. Ларинготрахеїт поєднує запалення гортані і трахеї одночасно, тому перебігає важче за звичайний ларингіт і вимагає чіткого розуміння: що робити вдома і коли викликати швидку. У дорослих це здебільшого дискомфорт і кашель на кілька днів. У дітей до 6 років — потенційно небезпечний стан через вузький просвіт гортані.

Що таке ларинготрахеїт і чим він відрізняється від ларингіту

Ларинготрахеїт — одночасне запалення слизової оболонки гортані і трахеї. Від ларингіту відрізняється залученням трахеї: до осиплості і зміни голосу додається грубий надсадний кашель — трахеальний компонент. Від трахеїту — наявністю гортанного компонента: зміна голосу, стридор при звуженні.

Найчастіша причина — вірусна інфекція. Вірус парагрипу (тип 1 і 3) — головний збудник у дітей, відповідальний за більшість випадків крупу. Також РС-вірус, аденовірус, вірус грипу. Бактеріальна природа — значно рідше, але важча: Mycoplasma pneumoniae, Staphylococcus aureus при вторинній інфекції.

Форми ларинготрахеїту:

• гострий катаральний — без звуження просвіту гортані. Характерний для дорослих і дітей старшого віку;
• гострий стенозуючий ларинготрахеїт (крупп) — із звуженням просвіту гортані і порушенням дихання. Типовий для дітей від 6 місяців до 6 років;
• рецидивуючий (несправжній крупп) — повторні епізоди стенозуючого ларинготрахеїту у схильних дітей при кожній ГРВІ;
• хронічний — тривалий перебіг понад 3 тижні, частіше у дорослих при куртні, рефлюксі або голосовому перевантаженні.

Симптоми гострого ларинготрахеїту

Гострий ларинготрахеїт розвивається на 1–3-й день ГРВІ. Симптоми з’являються раптово, часто вночі — слизова набрякає під час сну через горизонтальне положення і зниження рівня кортизолу.

Основні симптоми:

• осиплість або повна втрата голосу;
• грубий «гавкаючий» або «брехливий» кашель — характерний звук, що нагадує гавкіт собаки або крик тюленя;
• відчуття дряпання, печіння і сухості за грудниною і в горлі;
• субфебрильна або помірна температура (37,5–38,5°C);
• у дорослих — загальна слабкість, біль при ковтанні та розмові.

Стенозуючий ларинготрахеїт у дітей

При стенозуючому ларинготрахеїті до перелічених симптомів додається стридор — шумне, свистяче або хрипке дихання на вдиху. Це ключова ознака звуження просвіту гортані.

Ступені стенозу гортані при крупі:

Ступінь	Клінічна картина	Тактика
I (компенсований)	Стридор при плачі і збудженні, «гавкаючий» кашель, голос осиплий	Лікування вдома, зателефонувати лікарю
II (субкомпенсований)	Стридор у спокої, втяжіння яремної ямки і міжреберних проміжків, неспокій	Госпіталізація
III (декомпенсований)	Виражена задишка, ціаноз губ, збудження або млявість, участь допоміжних м’язів	Невідкладна допомога
IV (асфіксія)	Порушення свідомості, зупинка дихання	Реанімація

Лікування ларинготрахеїту у дорослих

Лікування ларинготрахеїту у дорослих при неускладненому перебігу — симптоматичне. Антибіотики призначають лише при підтвердженій або підозрюваній бактеріальній природі.

Основні заходи:

1. Голосовий спокій — не розмовляти або говорити тихо нормальним голосом (не пошепки: шепіт перевантажує зв’язки). Мінімум 3–5 днів.
2. Рясне тепле пиття — чай, вода, трав’яні відвари кожні 30–60 хвилин. Підтримує зволоженість слизової гортані і трахеї.
3. Зволоження повітря — оптимальна вологість 50–70%. Сухе повітря посилює кашель і подразнення.
4. НПЗП — ібупрофен 400 мг 3 рази на добу при температурі і болі.
5. Місцеві антисептики — спреї для горла (гексорал, тантум верде) 3–4 рази на добу.
6. Інгаляції через небулайзер — фізіологічний розчин 3–4 мл 3–4 рази на добу. Зволожує і пом’якшує слизову гортані і трахеї. При в’язкому мокротинні — амброксол для інгаляцій 2–3 мл 2–3 рази на добу.

Таблетки і препарати

Ларинготрахеїт лікування таблетками у дорослих — конкретні групи і препарати:

• Відхаркувальні — амброксол (лазолван) 30 мг 3 рази на добу або ацетилцистеїн 600 мг 1 раз на добу. Розріджують в’язкий трахеальний слиз і полегшують його відходження. Курс 5–10 днів.
• Протикашльові — бутамірат (синекод) 50 мг 3 рази на добу лише при мучливому сухому кашлі без мокротиння. Не поєднувати з відхаркувальними.
• Антигістамінні — лоратадин або цетиризин при набряковому компоненті. Зменшують набряк слизової.
• Антибіотики при ларинготрахеїті — показані при: температурі вище 38,5°C більше 3 днів, гнійному мокротинні, підтвердженій мікоплазмовій інфекції. Препарати вибору: амоксицилін 500 мг 3 рази на добу 7–10 днів або азитроміцин 500 мг 1 раз на добу 5 днів (при мікоплазмі — азитроміцин або кларитроміцин обов’язково).

Лікування ларинготрахеїту у дітей

Лікування ларинготрахеїту у дітей будується за тими самими принципами, що й у дорослих, але з особливою увагою до ознак стенозу.

При I ступені стенозу вдома:

1. Заспокоїти дитину — плач і збудження різко посилюють стеноз через спазм гортані.
2. Взяти на руки вертикально.
3. Відкрити вікно або вийти на прохолодне повітря — вдихання прохолодного повітря рефлекторно знімає спазм слизової.
4. Зволожити повітря в кімнаті.
5. Інгаляція будесоніду (пульмікорту) через небулайзер — 0,5–1 мг залежно від віку і ваги, розвести у 2 мл фізрозчину. Перша лінія при стенозуючому ларинготрахеїті. Ефект настає через 15–30 хвилин.
6. Дати ібупрофен або парацетамол при температурі.
7. Зателефонувати педіатру або на лінію 103.

Відхаркувальні у дітей при ларинготрахеїті: амброксол сироп (по 2,5–5 мл залежно від віку 2–3 рази на добу). Ацетилцистеїн — з обережністю у дітей до 2 років. Інгаляції з фізрозчином — безпечні від народження.

Протокол лікування гострого стенозуючого ларинготрахеїту

Протокол лікування ларинготрахеїту (відповідно до клінічних настанов МОЗ України) при стенозуючій формі у дітей:

I ступінь стенозу:

• будесонід інгаляційно 0,5–1 мг через небулайзер одноразово або дексаметазон 0,15–0,6 мг/кг всередину або внутрішньом’язово;
• спостереження 2 години після введення;
• при покращенні — виписка з рекомендаціями.

II ступінь стенозу:

• дексаметазон 0,6 мг/кг внутрішньом’язово + будесонід інгаляційно;
• госпіталізація;
• при недостатньому ефекті — адреналін інгаляційно (0,5 мл/кг розчину 1:1000 до 5 мл максимум) через небулайзер під моніторингом.

III–IV ступінь стенозу:

• невідкладна госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
• оксигенотерапія, адреналін інгаляційно, системні кортикостероїди внутрішньовенно;
• у критичних випадках — інтубація трахеї.

Антибіотики при стенозуючому ларинготрахеїті рутинно не призначають — крупп має вірусну природу. Виняток: приєднання бактеріальної інфекції (гнійне мокротиння, температура понад 3 дні, погіршення після початкового покращення).

Коли обов’язково до лікаря

Зверніться до лікаря або викличте швидку, якщо:

• у дитини шумне дихання на вдиху (стридор) у спокої — II ступінь стенозу мінімум;
• дитина синіє навколо губ, нігті набувають синюшного відтінку;
• дитина відмовляється пити або не може ковтати;
• після інгаляції будесонідом стан не покращився через 30 хвилин;
• дорослий не може говорити повністю більше 3 тижнів — обов’язкова ларингоскопія;
• температура вище 38,5°C більше 3 днів без покращення;
• кашель посилюється, а не зменшується після 5–7 днів лікування.

Ларинготрахеїт у дорослих — неприємний, але цілком керований стан. При правильному симптоматичному лікуванні більшість одужує за 7–14 днів. У дітей головне — мати вдома небулайзер і будесонід, знати ступені стенозу і не панікувати: спокійна дитина дихає краще за переляканої.

«Ларинготрахеїт добре лікується — але лише тоді, коли батьки знають різницю між тим, що можна зробити вдома, і тим, що вимагає швидкої допомоги» — педіатрична і ЛОР-практика