«Кропив’янка — одна з небагатьох алергічних хвороб, де правильно підібраний антигістамін може повністю контролювати симптоми: але хронічна форма потребує пошуку причини, а не лише таблеток» — алергологічна практика
Раптові рожеві або червоні пухирі на шкірі, що нагадують сліди від кропиви, інтенсивний свербіж і відчуття жару — кропив’янка може з’явитися на будь-якій ділянці тіла і в будь-якому віці. У 20% людей вона виникає хоча б раз у житті. Більшість випадків гострої кропив’янки проходять за кілька днів. Але хронічна форма може тривати місяцями і роками — і потребує іншого підходу. Ця стаття — про те, як лікувати правильно.
Що таке кропив’янка і як вона виглядає
Кропив’янка (уртикарія) — алергічне або псевдоалергічне захворювання шкіри, що характеризується появою пухирів: виступаючих над поверхнею шкіри елементів від кількох міліметрів до кількох сантиметрів у діаметрі, рожевого або червоного кольору, з виразним свербежем. Кожен окремий пухир зникає без сліду протягом 24 годин, але нові можуть з’являтися на інших ділянках.
Механізм: активація опасистих клітин шкіри з вивільненням гістаміну та інших медіаторів запалення. Гістамін розширює капіляри, підвищує їх проникність і подразнює нервові закінчення — звідси почервоніння, набряк і свербіж.
Від кропив’янки слід відрізняти набряк Квінке (ангіоедему) — глибокий набряк дерми і підшкірної клітковини без чіткого почервоніння, найчастіше на обличчі, губах, повіках і гортані. Набряк Квінке може супроводжувати кропив’янку і є потенційно небезпечним станом при локалізації в гортані.
Форми кропив’янки і їх причини
Розрізняють гостру (до 6 тижнів) і хронічну (понад 6 тижнів) кропив’янку. За причиною виділяють алергічну, фізичну, аутоімунну та ідіопатичну форми.
| Форма | Тригер | Характерна ознака |
|---|---|---|
| Алергічна | Їжа, ліки, укуси комах | Зв’язок із конкретним алергеном, часто з набряком Квінке |
| Холодова | Холодне повітря, вода, продукти | Висипання на охолоджених ділянках |
| Холінергічна | Фізнавантаження, стрес, гаряча ванна | Дрібні пухирі 1–3 мм при підвищенні температури тіла |
| Дермографічна | Механічний тиск, тертя | Лінійні пухирі по лінії тиску |
| Сонячна | УФ-випромінювання | Висипання на відкритих ділянках під сонцем |
| Аквагенна | Контакт з водою будь-якої температури | Висипання при контакті з водою |
| Ідіопатична | Не встановлений | Понад 50% хронічних випадків |
| Аутоімунна | Аутоантитіла до IgE або рецепторів | Тяжкий перебіг, резистентність до антигістамінів |
Холодова, холінергічна і дермографічна
Холодова кропив’янка лікування — найпоширеніша з фізичних форм. Пухирі з’являються при контакті шкіри з холодним повітрям, водою або продуктами харчування. Небезпека: при купанні у холодній воді може виникнути масивна реакція з падінням тиску. Діагноз підтверджують кубиком льоду: прикласти до передпліччя на 5 хвилин — позитивний результат означає появу пухиря.
Холінергічна кропив’янка лікування — дрібні пухирі 1–3 мм, оточені широкою зоною еритеми, при підвищенні температури тіла: фізичне навантаження, гаряча ванна, стрес, гостра їжа. Частіше у молодих людей. Провокаційний тест: фізичне навантаження до підвищення температури тіла на 1°C.
Дермографічна кропив’янка — лінійні пухирі, що з’являються після механічного подразнення шкіри: тертя одягом, ремінцем, розчісування. Найлегша форма, часто не потребує лікування.
Гостра кропив’янка лікування
Гостра алергічна кропив’янка лікування — першочергове завдання: усунути контакт із тригером і заблокувати дію гістаміну.
Крок 1. Усунути тригер — відмінити підозрілий препарат, виключити продукт, що спричинив реакцію, промити шкіру при контактній формі.
Крок 2. Антигістаміни II покоління — основа лікування гострої кропив’янки:
- цетиризин 10 мг 1 раз на добу — швидкий початок дії (30–60 хвилин), добрий ефект при кропив’янці;
- лоратадин 10 мг 1 раз на добу — менш седативний, підходить для денного прийому;
- дезлоратадин 5 мг 1 раз на добу — активний метаболіт лоратадину, потужніша дія;
- білластин 20 мг 1 раз на добу — один із найефективніших при кропив’янці, не проникає через ГЕБ.
Тривалість при гострій кропив’янці — до зникнення симптомів, зазвичай 5–14 днів.
Крок 3. При недостатньому ефекті антигістамінів — короткий курс системних кортикостероїдів:
- преднізолон 40–60 мг/добу або дексаметазон 8 мг внутрішньом’язово одноразово при тяжкій реакції;
- курс таблетованого преднізолону 3–7 днів при поширеній кропив’янці.
При набряку Квінке в ділянці гортані — негайно адреналін 0,3–0,5 мл 0,1% розчину внутрішньом’язово, виклик швидкої допомоги. Це невідкладний стан.
Хронічна кропив’янка лікування
Хронічна кропив’янка — висипання, що тривають понад 6 тижнів. Лікування складніше і потребує системного підходу.
Перший крок — пошук причини: загальний аналіз крові, СРБ, тиреоїдні антитіла (anti-TPO, anti-TG), аналіз на H. pylori, ІФА на аутоантитіла до IgE рецепторів. У більшості випадків причину так і не вдається знайти — тоді встановлюють діагноз хронічної спонтанної (ідіопатичної) кропив’янки.
Елімінаційна дієта при хронічній кропив’янці: виключити псевдоалергени на 3–4 тижні — консерванти, барвники, ароматизатори, саліцилати, гістамінвмісні продукти (витримані сири, копченини, консерви, алкоголь, томати, цитрусові). Оцінити ефект. Це допомагає виявити харчовий тригер у частини пацієнтів.
Протокол лікування хронічної кропив’янки
Протокол лікування хронічної кропив’янки відповідно до настанов EAACI (Європейська академія алергології) та рекомендацій МОЗ:
Крок 1. Антигістамін II покоління у стандартній дозі: цетиризин 10 мг, дезлоратадин 5 мг або білластин 20 мг щодня. Оцінка через 2–4 тижні.
Крок 2. При недостатньому ефекті — збільшення дози антигістаміну в 2–4 рази (off-label, але рекомендовано настановами). Наприклад, цетиризин 20–40 мг або дезлоратадин 10–20 мг на добу.
Крок 3. При відсутності ефекту — додавання омалізумабу (Ксолар) 300 мг підшкірно 1 раз на 4 тижні. Омалізумаб — моноклональне антитіло проти IgE, що докорінно змінило лікування резистентної хронічної кропив’янки. Ефект настає у 60–80% пацієнтів вже через 4–8 тижнів.
Крок 4. При рефрактерній формі — циклоспорин А, системні кортикостероїди (короткі курси при загостреннях).
Системні кортикостероїди у вигляді тривалої терапії при хронічній кропив’янці — не рекомендовані через серйозні побічні ефекти.
Кропив’янка у дітей лікування
Кропив’янка у дітей зустрічається часто — і в більшості випадків гостра, вірусно-індукована або харчова. Механізм: ГРВІ активує імунну систему і провокує виброс гістаміну.
Лікування кропив’янки у дітей:
- цетиризин у краплях або сиропі — від 6 місяців. Краплі: 0,25 мг/кг/добу; від 2 років 2,5 мг/добу; від 6 років 5 мг/добу; від 12 років 10 мг/добу;
- лоратадин у сиропі — від 2 років. До 30 кг — 5 мг/добу, понад 30 кг — 10 мг/добу;
- дезлоратадин у сиропі — від 1 року. Дозування за масою тіла.
При тяжкій гострій кропив’янці у дитини з набряком Квінке або системними проявами — дексаметазон 0,15–0,3 мг/кг внутрішньом’язово і негайна госпіталізація.
Кропив’янка у дітей лікування в домашніх умовах: антигістамін у вікових дозах + прохолодний душ або охолоджуючий гель на уражені ділянки + виявлення і усунення тригера. Не давати дітям антигістаміни I покоління (димедрол, супрастин) як основне лікування — вони мають виражений седативний ефект і коротку дію.
Кропив’янка лікування в домашніх умовах
Лікування кропив’янки в домашніх умовах при легкому і середньому ступені тяжкості:
- Прийняти антигістамін II покоління (цетиризин або лоратадин) у стандартній дозі.
- Прийняти прохолодний душ — знижує шкірну температуру і зменшує свербіж.
- Нанести охолоджуючий гель або лосьйон на уражені ділянки (феністил гель, псило-бальзам).
- Надягнути вільний одяг із натуральних тканин — синтетика і тертя посилюють свербіж.
- Уникати алкоголю, гарячої їжі і ванни — вони розширюють судини і посилюють реакцію.
- Записати, що передувало висипанню — їжа, ліки, фізнавантаження, стрес.
Народні методи
Народні методи лікування кропив’янки мають лише допоміжну симптоматичну роль:
- прохолодний компрес із ромашкою — заварити, остудити до 15–18°C, прикласти до свербячих ділянок на 15 хвилин. М’яка протизапальна і заспокійлива дія;
- вівсяна ванна — 200 г вівсяних пластівців загорнути в марлю і покласти у ванну з теплою (не гарячою) водою. Зменшує свербіж і подразнення;
- сода — розчин харчової соди (1 чайна ложка на склянку холодної води) для протирання уражених ділянок. Лужне середовище нейтралізує кислі медіатори запалення і тимчасово знімає свербіж.
Народні методи не замінюють антигістаміни — вони допомагають полегшити свербіж поки ліки не подіяли.
Коли обов’язково до лікаря
Негайно викликати швидку, якщо:
- з’явився набряк губ, язика, гортані або утруднення дихання і ковтання;
- запаморочення, падіння тиску, непритомність — ознаки анафілаксії;
- кропив’янка у дитини першого року життя;
- висипання охоплює все тіло і швидко наростає.
До алерголога або дерматолога, якщо:
- кропив’янка не минає більше 6 тижнів;
- антигістаміни не дають ефекту;
- кропив’янка рецидивує частіше ніж 2–3 рази на рік;
- є підозра на фізичну або аутоімунну форму.
Гостра кропив’янка у більшості випадків минає за 1–2 тижні при правильному лікуванні антигістамінами. Хронічна потребує терпіння і послідовної терапії — але сучасні препарати, включно з омалізумабом, дозволяють досягти контролю навіть у найрезистентніших випадках.
«Хронічна кропив’янка тримає людину в постійній напрузі — але сучасне лікування дозволяє більшості пацієнтів досягти повної ремісії при правильно підібраній терапії» — алергологічна практика
