«Хвороба Альцгеймера починається задовго до того, як людина або її рідні щось помічають — але саме рання увага дає найбільше можливостей» — неврологічна практика
Бабуся вдруге за ранок питає, що було на сніданок. Тато загубив ключі вже втретє за тиждень. Мама плутає імена онуків. Ці дрібниці легко списати на втому або старість — але саме так, непомітно, починається хвороба Альцгеймера. Знати її перші симптоми означає не гаяти час, коли лікування найбільш ефективне.
Хвороба Альцгеймера — що це таке
Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання головного мозку, що є найпоширенішою причиною деменції. Вона становить 60–70% усіх випадків деменції у світі. Хвороба Альцгеймера це поступове руйнування нейронів і зв’язків між ними — людина крок за кроком втрачає пам’ять, мислення, здатність орієнтуватися, а згодом і базові навички самообслуговування.
У світі на хворобу Альцгеймера страждають понад 55 мільйонів людей. Переважна більшість — люди віком від 65 років. Однак існує і рання форма: хвороба Альцгеймера у молодому віці (до 65 років) становить близько 5–10% випадків. Хвороба Альцгеймера у дітей — вкрай рідкісне явище і, як правило, пов’язана з генетичними синдромами.
Захворювання назване на честь німецького психіатра Алоїса Альцгеймера, який у 1906 році описав перший задокументований випадок. Код МКХ-10 хвороби Альцгеймера — G30. При деменції альцгеймерівського типу як основному клінічному діагнозі використовується також F00.
Хвороба Альцгеймера і хвороба Піка — різниця
Хвороба Альцгеймера і хвороба Піка — різні захворювання, хоча обидві належать до нейродегенеративних деменцій. Хвороба Альцгеймера уражає переважно скроневу і тім’яну частки, починається з порушень пам’яті. Хвороба Піка (лобно-скронева деменція) вражає лобні і скроневі частки, починається зі змін особистості, поведінки і мовлення — а пам’ять тривалий час залишається відносно збереженою. Це принципова клінічна відмінність при диференціальній діагностиці.
Причини виникнення та патогенез
Хвороба Альцгеймера причини виникнення досі повністю не з’ясовані. Відомо, що в основі захворювання лежать два патологічних процеси в мозку.
Перший — накопичення амілоїдних бляшок: аномальні відкладення білка бета-амілоїду між нейронами порушують передачу сигналів і викликають запалення мозкової тканини. Другий — утворення нейрофібрилярних клубків: аномально змінений тау-білок накопичується всередині нейронів, порушує їхнє живлення і призводить до загибелі клітин.
Додатково відіграє роль дефіцит ацетилхоліну — нейромедіатора, критично важливого для пам’яті і навчання. Загибель холінергічних нейронів є однією з основних причин когнітивного зниження.
Встановлені фактори ризику хвороби Альцгеймера:
- вік — головний фактор. Після 65 ризик подвоюється кожні 5 років;
- генетична схильність — особливо ген APOE4;
- артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, серцево-судинні захворювання;
- черепно-мозкові травми в анамнезі;
- низький рівень освіти і когнітивної активності протягом життя;
- депресія, особливо в середньому віці;
- малорухливий спосіб життя і соціальна ізоляція.
Чи передається по спадковості
Чи передається хвороба Альцгеймера по спадковості — одне з найпоширеніших питань. Відповідь неоднозначна. Існують дві форми захворювання: сімейна (рідкісна, близько 1–5%) і спорадична (більшість випадків).
При сімейній формі виявлено мутації в генах APP, PSEN1, PSEN2 — вони передаються за аутосомно-домінантним типом і зумовлюють ранній початок хвороби (до 65 років). При спорадичній формі ген APOE4 підвищує ризик, але не гарантує захворювання. Наявність APOE4 в одній копії збільшує ризик утричі, у двох копіях — у 8–12 разів. Але більшість носіїв APOE4 не хворіють. Тобто чи спадкова хвороба Альцгеймера — залежить від форми, і в більшості випадків прямої передачі від батьків до дітей немає.
Перші симптоми і як починається
Як починається хвороба Альцгеймера — з порушень, які легко сплутати зі звичайною забудькуватістю. Але є принципова різниця: нормальна вікова забудькуватість не заважає повсякденному житті, а симптоми Альцгеймера — заважають.
Перші симптоми хвороби Альцгеймера, на які варто звернути увагу:
- повторення одних і тих самих питань або фраз протягом короткого часу;
- забування нещодавніх подій при збереженні давніх спогадів;
- труднощі з підбором слів під час розмови;
- дезорієнтація у знайомих місцях;
- труднощі з плануванням і виконанням звичних завдань (приготування їжі, оплата рахунків);
- зміни настрою і особистості: тривожність, підозрілість, відстороненість;
- втрата ініціативи і інтересу до улюблених занять.
Як проявляється хвороба Альцгеймера у розгорнутій стадії: людина не впізнає близьких, не орієнтується в часі і просторі, потребує допомоги в одяганні, їді, гігієні. На пізніх стадіях — повна залежність від стороннього догляду.
Стадії хвороби Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера характеризується поступовим прогресуванням. Виділяють три основні стадії:
| Стадія | Тривалість | Основні прояви |
|---|---|---|
| Рання (легка) | 2–4 роки | Забудькуватість, труднощі з новою інформацією, легка дезорієнтація. Людина самостійна в побуті |
| Середня (помірна) | 2–10 років | Наростання порушень пам’яті, мовлення, орієнтації. Потреба в часткової допомозі. Можливі нічні блукання, збудження |
| Пізня (тяжка) | 1–3 роки | Повна залежність від стороннього догляду, втрата мовлення, нетримання, прикутість до ліжка |
Деяким пацієнтам також виділяють доклінічну стадію: патологічні зміни в мозку вже є, але симптомів ще немає — вона може тривати 15–20 років.
Діагностика
Діагностика хвороби Альцгеймера — клінічна, комплексна. Остаточний діагноз за життя встановлюється на підставі сукупності даних:
- Нейропсихологічне тестування — оцінка пам’яті, уваги, мовлення, орієнтації. Найпоширеніші тести: MMSE (Коротка шкала оцінки психічного статусу), МоСА (Монреальська когнітивна шкала). Допомагають виявити ступінь когнітивного зниження.
- МРТ або КТ головного мозку — виявляє атрофію скроневих і тім’яних часток, розширення шлуночків. Допомагає виключити інші причини деменції (пухлина, гідроцефалія, судинна деменція).
- ПЕТ-сканування з амілоїдом — виявляє амілоїдні бляшки in vivo. Застосовується в складних діагностичних випадках.
- Аналіз спинномозкової рідини — визначення рівнів бета-амілоїду і тау-білка. Є підтверджувальним методом.
- Загальний і біохімічний аналіз крові, гормони щитоподібної залози, вітамін B12 — для виключення оборотних причин когнітивних порушень.
Лікування: препарати і підходи
Чи лікується хвороба Альцгеймера повністю? Ні. Сьогодні не існує засобів, що зупиняють або повертають назад нейродегенерацію. Але лікування сповільнює прогресування і суттєво покращує якість життя пацієнта та його родини.
Основні препарати для лікування хвороби Альцгеймера:
- Інгібітори ацетилхолінестерази — донепезил, ривастигмін, галантамін. Підвищують рівень ацетилхоліну в мозку. Призначають при легкій і помірній стадіях. Покращують пам’ять і увагу, сповільнюють когнітивне зниження.
- Мемантин — блокатор NMDA-рецепторів. Захищає нейрони від надмірної стимуляції глутаматом. Призначають при помірній і тяжкій стадіях, часто в поєднанні з донепезилом.
- Нові препарати — леканемаб і доканемаб (моноклональні антитіла проти бета-амілоїду) схвалені FDA у 2023–2024 роках для ранніх стадій. Сповільнюють прогресування на 25–35%. У клінічній практиці в Україні поки не широко доступні.
- Симптоматична терапія: антидепресанти при депресії та тривожності, антипсихотики при вираженому збудженні — призначаються обережно і лише за показаннями.
Немедикаментозні підходи: когнітивна стимуляція (вправи на пам’ять, читання, настільні ігри), арт-терапія і музикотерапія, фізична активність, структурований режим дня, навчання родичів правилам догляду.
Тривалість життя і догляд
Хвороба Альцгеймера тривалість життя після встановлення діагнозу — у середньому 8–12 років. Але діапазон широкий: від 3 до 20 років. Молодший вік на початку хвороби, більш повільне прогресування і якісний догляд подовжують тривалість і покращують якість життя.
Безпосередньою причиною смерті найчастіше є ускладнення: аспіраційна пневмонія (через порушення ковтання), інфекції сечовивідних шляхів, пролежні, серцево-судинні події.
Догляд за людиною з Альцгеймером — окрема важлива тема. Ключові принципи: чіткий і передбачуваний розпорядок дня, проста і чітка мова у спілкуванні, безпека вдома (прибрати замки, газові плити без захисту, гострі предмети), підтримка соціальних контактів на ранніх стадіях.
При тяжкій стадії хвороби Альцгеймера інвалідність може бути оформлена через МСЕК — найчастіше I або II група, залежно від ступеня втрати самостійності.
Профілактика хвороби Альцгеймера
Повністю запобігти хворобі Альцгеймера неможливо, але знизити ризик — реально. Найбільш доведені заходи профілактики: контроль артеріального тиску, рівня цукру і холестерину, відмова від куріння, регулярна фізична активність (150 хвилин помірних навантажень на тиждень), когнітивна активність протягом усього життя (навчання, читання, нові навички), якісний сон, активне соціальне життя, середземноморська дієта.
«Хворобу Альцгеймера не можна зупинити — але можна сповільнити, а близьким — навчитися бути поруч так, щоб це справді допомагало» — неврологічна практика
