Тонзиліт: лікування гострого і хронічного залежно від форми

140

«Тонзиліт і ангіна — не одне й те саме: ангіна завжди гостра і потребує антибіотиків при бактеріальній природі, тоді як хронічний тонзиліт — це окрема хвороба з іншою тактикою лікування» — ЛОР-практика

Біль у горлі, висока температура, білий наліт на мигдаликах — і одразу питання: це ангіна чи тонзиліт, потрібні антибіотики чи ні? Плутанина в термінах призводить до того, що люди або п’ють антибіотики без потреби, або навпаки — зволікають із їх прийомом при стрептококовій інфекції, яка дає ускладнення на серце і нирки. Ця стаття — про те, як розібратися і як лікувати правильно.

Тонзиліт і ангіна — в чому різниця

Тонзиліт — це запалення піднебінних мигдаликів (гланд). Залежно від перебігу він буває гострим і хронічним.

Гострий тонзиліт — те, що в народі називають ангіною. Раптовий початок, висока температура, різкий біль у горлі, нальоти або гнійні фолікули на мигдаликах. Причина — найчастіше вірус (у 70–80% випадків) або бета-гемолітичний стрептокок групи А.

Хронічний тонзиліт — постійне запалення мигдаликів між загостреннями. Характерні пробки в лакунах, неприємний запах із рота, субфебрилітет, часті рецидиви ангіни (більше 2–3 разів на рік). Це не ангіна, а хронічне захворювання, яке потребує іншого підходу.

Форми гострого тонзиліту за клінічними проявами:

Форма	Картина	Типова причина
Катаральний	Почервоніння мигдаликів без нальоту	Вірус
Фолікулярний	Жовто-білі крапки на мигдаликах	Стрептокок, рідше вірус
Лакунарний	Гнійний наліт у заглибинах мигдаликів	Стрептокок
Герпетичний	Пухирці на мигдаликах і піднебінні	Вірус Коксакі

Гострий тонзиліт лікування

Лікування гострого тонзиліту залежить від причини — вірусної чи бактеріальної. Це принципово важливо, бо 70–80% ангін у дорослих і до 85% у дітей до 5 років — вірусні, і антибіотики при них марні.

Як відрізнити вірусний тонзиліт від бактеріального без лабораторії — допомагає шкала Мак-Айзека:

• температура вище 38°C — 1 бал;
• відсутність кашлю — 1 бал;
• збільшені болючі лімфовузли на шиї — 1 бал;
• наліт або набряк мигдаликів — 1 бал;
• вік до 15 років — 1 бал; вік 45+ — мінус 1 бал.

При 0–1 балі — антибіотики не потрібні. При 2–3 балах — бажаний стрептотест або посів. При 4–5 балах — висока ймовірність стрептококової інфекції, антибіотики показані.

Золотий стандарт діагностики — швидкий стрептотест (результат за 5–10 хвилин). Доступний у більшості приватних клінік і аптек.

Симптоматичне лікування гострого тонзиліту (для всіх форм):

1. Знеболення і зниження температури — ібупрофен 400 мг 3 рази на добу або парацетамол 500–1000 мг 3–4 рази на добу. Ібупрофен при тонзиліті краще: знімає і температуру, і набряк, і біль.
2. Місцеві антисептики — спреї (тантум верде, гексорал, інгаліпт), таблетки для розсмоктування (фалімінт, стрепсілс, декатилен). Зменшують місцеве запалення і дискомфорт.
3. Полоскання горла — хлоргексидин 0,05%, мірамістин, фурацилін (1 таблетка на 100 мл), сольовий розчин. По 30–60 секунд 4–6 разів на добу. Механічно видаляє бактерії і зменшує біль.
4. Рясне тепле пиття — чай, компот, вода. Зволожує слизову і підтримує гідратацію при температурі.
5. Ліжковий режим при температурі — мінімум 2–3 дні.

Стрептококовий і гнійний тонзиліт — антибіотики

Тонзиліт лікування антибіотиками — показане лише при підтвердженій або високоймовірній бактеріальній (стрептококовій) природі. Стрептококова ангіна без антибіотиків загрожує серйозними ускладненнями: ревматична лихоманка з ураженням серця, гломерулонефрит, паратонзилярний абсцес.

Перша лінія — препарати пеніцилінового ряду:

• амоксицилін 500 мг 3 рази на добу або 1000 мг двічі на добу. Курс — строго 10 днів. Скорочення курсу до 5–7 днів — часта помилка, що призводить до рецидиву і формування стійкості;
• амоксицилін-клавуланат (аугментин, амоксиклав) — при рецидивуючій ангіні або підозрі на резистентний збудник. 625 мг двічі на добу, курс 10 днів.

При алергії на пеніцилін:

• азитроміцин 500 мг 1 раз на добу, курс 5 днів;
• кларитроміцин 500 мг двічі на добу, курс 10 днів;
• цефуроксим 500 мг двічі на добу, курс 10 днів (якщо алергія не анафілактична).

Фторхінолони (ципрофлоксацин, левофлоксацин) при стрептококовому тонзиліті — не рекомендовані. Вони не є препаратами вибору для цього збудника.

Вірусний тонзиліт лікування

Вірусний тонзиліт лікування — виключно симптоматичне. Антивірусні препарати (крім специфічних при герпетичній ангіні) не мають доведеної ефективності при гострому вірусному тонзиліті.

При герпетичній ангіні (вірус Коксакі) — ацикловір не ефективний, лікування симптоматичне: знеболення, рясне пиття, місцеві антисептики. При інфекційному мононуклеозі (вірус Епштейна-Барр), що дає картину ангіни з нальотом: амоксицилін категорично протипоказаний — викликає висипку у 90% випадків. Лікування симптоматичне, іноді кортикостероїди при тяжкому набряку.

Хронічний тонзиліт лікування

Хронічний тонзиліт — постійне вогнище інфекції в організмі. Лікування в стадії ремісії спрямоване на санацію мигдаликів, зміцнення місцевого імунітету і запобігання загостренням.

Консервативне лікування хронічного тонзиліту:

1. Промивання лакун мигдаликів — процедура в ЛОР-кабінеті. Лакуни промивають антисептичним розчином (мірамістин, фурацилін, йодинол) за допомогою спеціального шприца. Видаляє казеозні пробки і патогенну флору. Курс — 10–15 процедур двічі на рік.
2. Фізіотерапія — УВЧ на ділянку мигдаликів, лазеротерапія, ультрафіолетове опромінення. Зменшують запалення і покращують кровообіг у тканині мигдаликів.
3. Місцеві антисептики — щоденне полоскання горла мірамістином або хлоргексидином у домашніх умовах.
4. Імуномодулятори — ІРС-19, імудон, бронхомунал. Стимулюють місцевий імунітет слизових. Курс 10–30 днів двічі на рік.
5. Антибіотики при загостренні — ті самі схеми, що й при гострому тонзиліті. Курс 10 днів.

Хронічний тонзиліт пробки лікування

Хронічний тонзиліт пробки — казеозні маси в лакунах мигдаликів із неприємним запахом. Їх не можна видаляти самостійно ватною паличкою чи пальцем: травмування лакун посилює запалення і утворення нових пробок.

Правильне лікування пробок при хронічному тонзиліті — промивання лакун у ЛОР-лікаря. Після курсу промивань кількість і розмір пробок зменшуються. Вдома — регулярне полоскання горла антисептиками і достатнє зволоження повітря в приміщенні. Вакуумне відсмоктування пробок апаратом «Тонзилор» — сучасна ефективна альтернатива шприцевому промиванню.

Декомпенсований тонзиліт — коли видаляти

Хронічний декомпенсований тонзиліт — форма, при якій мигдалики перестають виконувати захисну функцію і самі стають постійним джерелом інфекції. Показання до тонзилектомії (видалення мигдаликів):

• рекурентний тонзиліт: 7 і більше ангін на рік, або 5 і більше — два роки поспіль, або 3 і більше — три роки поспіль;
• паратонзилярний абсцес в анамнезі;
• ускладнення на серце, нирки, суглоби, пов’язані з тонзилітом;
• синдром обструктивного апное сну через збільшені мигдалики;
• підозра на пухлину мигдалика.

Тонзилектомія сьогодні — рутинна операція, що проводиться під загальним наркозом. Відновлення займає 10–14 днів. Після видалення мигдаликів частота ГРВІ не збільшується: місцевий імунітет горла відновлюється за рахунок інших лімфоїдних структур.

Тонзиліт у дітей лікування

Тонзиліт у дітей лікування — принципи ті самі, що у дорослих, але є важливі особливості.

До 3 років стрептококова ангіна рідкісна — переважають вірусні тонзиліти. Антибіотики для дітей цього віку призначають лише при підтвердженні стрептокока. Вибір препарату: амоксицилін у суспензії, доза за масою тіла — 40–50 мг/кг на добу в 2–3 прийоми, курс 10 днів.

Тонзиліт у дітей лікування за Комаровським: педіатр Євген Комаровський наполягає — при вірусній ангіні антибіотики шкідливі і марні. Стрептотест перед призначенням — обов’язковий. При підтвердженому стрепті — амоксицилін 10 днів без скорочення курсу. Головне вдома: рясне пиття, зволоження і провітрювання кімнати, ібупрофен при температурі. Ніяких зігріваючих компресів на шию при ангіні.

Хронічний тонзиліт у дітей — показання до тонзилектомії оцінює ЛОР. У дітей мигдалики виконують важливу імунну функцію, тому до операції підходять виважено.

Лікування тонзиліту вдома

Лікування тонзиліту вдома при неускладненому перебігу цілком можливе. Алгоритм дій при гострому тонзиліті:

1. Виміряти температуру — якщо вище 38°C, прийняти ібупрофен.
2. Зробити стрептотест (продається в аптеці) або звернутися до лікаря.
3. При негативному стрептотесті — лікувати симптоматично, антибіотики не потрібні.
4. При позитивному — почати амоксицилін строго 10 днів.
5. Полоскати горло кожні 2–3 години.
6. Пити не менше 1,5–2 літри рідини на добу.

Народні методи

Народні методи лікування тонзиліту мають допоміжну роль і не замінюють медикаменти при бактеріальній ангіні.

Що має реальну антисептичну або протизапальну дію:

• полоскання сольовим розчином — 1 чайна ложка солі і половина чайної ложки соди на склянку теплої води. Механічно видаляє наліт і зволожує слизову. Полоскати 5–6 разів на добу;
• полоскання відваром ромашки, шавлії, евкаліпту — м’яка протизапальна дія. Заварити 2 столові ложки трави на 200 мл окропу, остудити, полоскати;
• тепле молоко з медом і маслом — пом’якшує і зволожує слизову, полегшує біль при ковтанні. Мед не давати дітям до 1 року.

Зігріваючі компреси на шию при гострому тонзиліті — протипоказані: тепло посилює запалення і може прискорити формування абсцесу.

Коли обов’язково до лікаря

Негайно до лікаря або виклик швидкої, якщо:

• температура вище 39°C не знижується 2 доби;
• різке погіршення стану після 3–4 днів часткового покращення (ознака паратонзилярного абсцесу);
• неможливо відкрити рот або ковтати слину;
• набряк шиї або обличчя;
• дитина до 3 місяців з будь-яким болем у горлі.

Паратонзилярний абсцес — гнійне ускладнення ангіни — лікується лише хірургічно і є показанням до екстреної госпіталізації.

Тонзиліт добре лікується при правильному визначенні причини. Гострий вірусний — мине за 5–7 днів на симптоматичному лікуванні. Бактеріальний — потребує 10 днів амоксициліну без виключень. А хронічний потребує терпіння, регулярних курсів у ЛОР-лікаря і здорового способу життя.

«Хронічний тонзиліт не вилікувати полосканнями — але правильна терапія і профілактика дозволяють роками тримати його під контролем без операції» — ЛОР-практика